субота, 21 грудня 2013 р.

Кам'янець-Подільський. Туман. Вечір.

Вирішили ми з дружиною прогулятися ввечері. Виходячи на вулицю, взяв з собою фотоапарат. Так, про всяк випадок - я ж фотограф, то треба носити :).

Але як побачив, який на вечір взявся туман, то зрозумів, що прогулянка плавно перейде у фотозйомку)). Одним словом, нам вдався гарний вечір, з гарним настроєм та хорошими кадрами.

понеділок, 2 грудня 2013 р.

Женя та Настя. Козацьке весілля :)

Кінний театр "Козаки Поділля". З цим колективом доля мене звела майже два роки тому. Детальніше цю історію я розкривав десь на початку блогу. Женя та Настя, мабуть, найкращі представники Подільського козацтва. Коли бачиш їх в роботі, їхній майстерності володіння конем не перестаєш дивуватись. Я у них багато чому навчився, та все ж більше часу присвячую фото, ніж верховій їзді.
І от настав день, коли Женя з Настею вирішили одружитись. Тут я вже зміг проявити себе і зробити їм хорошу книжку, де постарався сфотографувати найкращі моменти цього дня.
На скльіки мені це вдалось - судити вам.


Олена та Олег. Вересневе весілля.


Подзвонила до мене дівчина і сказала, що шукає фотографа на весілля. Звичайна ситуація, домовилися про зустріч у кав'ярні. Приємна дівчина, гарно поспілкувались, але з перших хвилин знайомства був здивований манерою розмови. Приємно здивований :) А саме здивував діловий підхід до справи. Зазвичай дівчата не схильні розкладати чітко по полицях свої побажання і в процесі розмови ми виясняємо всі пункти та вирішуємо питання, що залишались незрозумілими. Олена ж зразу мала чітку картинку того, як все має відбуватись та поставила конкретне завдання. Ми швидко знайшли спільну мову та домовились про зйомку.
Ну і результат не заставив себе довго чекати. Вони з Олегом виявились гарною парою і мені було приємно, займаючись версткою книги, згадувати веселі моменти з цього дня.

Ще одна чудова пара молодят, що приїхали до нас з Луцька


неділя, 1 грудня 2013 р.

Борис та Маргарита

Ще один літній день проминув в роботі, творчому пошуку та з хорошим настроєм.
Такі зйомки даються важко. Багато енергії витрачається. Але їх приємно згадувати.

субота, 30 листопада 2013 р.

Настя та Ігор

Це, мабуть, був найспекотніший день за весь час, що я займаюсь фотографією. Здавалося, що повітря густе, як кисіль. Але молодята достойно зустріли це випробування і у нас вийшла гарна зйомка.
П.С. Обираючи дату весілля, зважайте на можливі погодні умови та будьте підготовленими ;)


Вова і Люда. Подружжя стоматологів ))






Маленьке щастя для батьків.

Ніби недавно фотографував весілля Яни та Сергія. Але час біжить швидко і ось у них вже маленька донечка :)

субота, 10 серпня 2013 р.

Навчаючи інших, навчаєшся сам.


Саме такою думкою керувались ми із Сашою Тарнавським, коли організовували Творчі бесіди.
Суть нашого проекту полягає в тому, щоб ділитись набутим досвідом із менш досвідченими колегами.
Добряче навоювавшись на ристалищі, я вирішив, що пора братись за справи та знов взявся за фотоапарат. Щоб по трохи ввійти в курс справ та переключитись із середньовічних баталій на фотосправу, ми із Сашою спланували ряд бесід із молодими фотографами, на яких спілкувалися, розповідали про тонкощі зйомки, про набутий нами досвід.

 

четвер, 8 серпня 2013 р.

І знов я пропав із блогу на декілька місяців.

У двох словах розповім, що було за цей період, щоб закінчити розпочату раніше тему із лицарями.
Цього року я зібрав хлопців, що розуміються на конях та бойовому мистецтві і очолив таку собі збірну України на фестивалі "Середньовічний Хотин 2013".
Зупинятись на деталях не стану. Скажу лише, що було важко та видовищно. Нам протистояли дві команди з Москви та Петербургу, в кожної за плечима 5-10 років практики в таких боях.

понеділок, 22 квітня 2013 р.

Козаки Поділля

Кількома постами раніше я обіцяв зупинитись на цій темі детальніше. Почалося все ще кілька років тому. Ми з друзями раз в тиждень - раз в два тижні ходили їздити верхи на одну ферму. Нас ніхто не вчив як це правильно робиться, але ми по трохи розібралися що до чого і більш-менш в сідлі сиділи. Але час йшов, змінились умови і їздити на фермі ми більше змоги не мали.
І от я отримую шанс виступити на фестивалі "Середньовічний Хотин" в ролі вершника.  Був дуже радий цій події, хоча серйозно хвилювався. Досвіду бою верхи не мав взагалі, та й перерва після моєї останньої поїздки верхи складала десь півтора роки.

Приїхали у Хотин ми із запізненням. Поки розпакували речі і одягли обладунки, кінна програма вже розпочалася. Я прибіг на ристалище, де вже виконували вправи російські бійці та попросив дати мені коня. Мене лише перепитали, чи я добре їжджу верхи. Я з упевненістю заявив, що добре, сів на єдиного вільного коня та почалось...


неділя, 21 квітня 2013 р.

Фестиваль Мирський замок.

Далі був фестиваль Мирьский Замок, у Республіці Білорусь, в місті Мир. Це вже був великий фестиваль десь на 300 учасників. Акцент ставився на помпезності представлення учасників, а також на кінному турнірі.
Сюди ми теж виставили від свого клубу лицаря зі свитою.

 Мирський замок зустрів нас туманним ранком.
 Далі ще ґуля фото. А деякі ще й з коментарями )).

Фестиваль Львів Стародавній та Спитко із Мельштина

Наступною визначною для мене подією стала поїздка на фестиваль Львів Стародавній.
Фестиваль відбувався у Львові, у Палаці Потоцьких. Це був цікавий, тихий, камерний фестиваль. Туди ми приїхали своїм клубом та виступали в основному в піших номінаціях. Я був запрошений як кінний боєць. На фестивалі в Кам'янці я серйозно травмував ногу, і через це більше, ніж пів року не міг нормально на неї ставати і бігати. Тому у Львові я виступав лише верхи.

Їхати у Львів надумали не просто командою, а виставити на фестиваль свого лицаря зі свитою. Роль лицаря відводилася мені, оскільки я єдиний вершник. Решта товаришів грала роль свити - знаменосця, глашатая та охорони. Ім'я ми взяли історичної особи - пана Спитка із Мельштина. Це був хоробрий воїн та знатний лицар. Він керував Подільськими землями до кінця XIV століття.
Герб його був золотий півмісяць із зіркою на лазурному тлі. А коли під владу Спитка перейшли Подільські землі, то він додав до свого герба золоте сонце, що здавна було символом Подільських земель.

Але знов я затягую зі вступом, переходимо до фото. Більшість фото зроблені моєю коханою дружиною. На цей фестиваль нам вдалося поїхати разом.


 Сір Ніколя та я ))

Середньовічний Хотин.

Кілька відеороликів із фестивалю Середньовічний Хотин.


вівторок, 16 квітня 2013 р.

Середньовічний Хотин

Після Порта Темпоріс слідував фестиваль Середньовічний Хотин. Це перший в Україні фестиваль, де масштабно була задіяна кавалерія. До нас приїхало 8 вершників з Росії. Від України приймали участь лише два учасники. Олег Соломаха та я. Це був перший фестиваль, де я спробував себе в ролі вершника. До цього я ніколи не бився в сідлі. Було надзвичайно багато нових емоцій та вражень. Більшість фото зробила моя дружина, оскільки я був зайнятий ратною справою.
До цього часу я з друзями їздив трохи верхи. Знав основи керування конем, але не більше того. Цей фестиваль став для мене переломним моментом у моєму підході до середньовічної реконструкції. Тут я зрозумів, що для того, щоб гідно триматися в сідлі, мені ще багато чому потрібно навчитись. Під час фестивалю я познайомився з власником коней. Бунько Ілля Ілліч - керівник кінного театру "Козаки Поділля". Та про це трохи згодом, зараз переходимо до фото. :)
Розпочну з нашого табору.

далі - багато фото з коментарями.

субота, 13 квітня 2013 р.

Фестиваль Porta Temporis (Брама часу)


Роботи виявилося (хто б сумнівався?) значно більше, ніж ми очікували, але затрачені зусилля були варті результату. Фестиваль вийшов просто чудовий. Дружній, душевний, веселий. Були не тільки українці, але й команда з Литви, дві команди сябрів-білорусів.


Це було просто неймовірне відчуття, коли пара сотень людей проходили у ворота в частоколі, в який я вклав тижні неймовірно важкої праці.


Зйомка проморолика.

На заключному етапі підготовки до фестивалю ми зайнялися створенням проморолика та запуском його в маси. За відеоряд відповідав Дмитро Кубряк. Я з цієї нагоди також провів невеликий фотосет. Але оскільки я сам приймав участь у зйомках, то розвернутись на повну просто не мав можливості. Фотографував весь закутий в залізо, в перервах між сценками.
Відчуття було досить дивне, коли звик в такому образі розмахувати сокирою або мечем, а тут в руках крихка техніка ))
Отже, результат.

Нічна фотосесія.

Це, мабуть, була найскладніша зйомка, яку я коли-небудь проводив. Складність виявилася технічна. Важко було добитись синхронізації всіх спалахів. Часто один-два спалахи не спрацьовували і від цього дуже великий відсоток кадрів йшов у технічний брак.  Також у світла, що розраховане на студійне приміщення, виявилося недостатньо потужності, щоб освітити потрібний мені простір. Приходилося на ходу видумувати хитрі схеми освітлення, викручуватись з становища.
Та результатом цієї зйомки я залишився задоволений.



Фотосесії на Брамі

Як я вже казав, роботи над фестивалем було чимало. Старалися як могли. Для популяризації фестивалю я провів ряд тематичних фотосесій, де постарався показати, в яких постарався показати всю красу і містичність вже рідної для нас Брами.

Першою на черзі була зйомка варти. Ми не робили детальний план зйомки. Я приніс студійне світло, ми піднялися до однієї з веж і там зробили ряд кадрів. Перед заходом сонця ще зробили кілька кадрів на вулиці.



пʼятниця, 12 квітня 2013 р.

Porta Temporis. Власний історичний фестиваль!

Отже, задумали ми робити фестиваль на Руській брамі. З розмахом, міжнародний, гарний. І закипіла робота.

четвер, 11 квітня 2013 р.

Життя поза фотографією.

Більше року я не приділяв уваги блогу. Навіть більше. Практично рік я майже не фотографував. Та все одно сидіти склавши руки часу не було. У цій замітці та кількох наступних я хочу познайомити вас із іншими своїми захопленнями. Тим, чим я живу не менше, ніж фотографією.
Отже, історична реконструкція.
Це середньовічні воїни, що закуті у лати. Дзвін та гуркіт металу. Дами у середньовічних вбраннях та наметові містечка, що копіюють середньовічні поселення.