Далі був фестиваль Мирьский Замок, у Республіці Білорусь, в місті Мир. Це вже був великий фестиваль десь на 300 учасників. Акцент ставився на помпезності представлення учасників, а також на кінному турнірі.
Сюди ми теж виставили від свого клубу лицаря зі свитою.
Мирський замок зустрів нас туманним ранком.
Далі ще ґуля фото. А деякі ще й з коментарями )).
Перші поселенці лише почали облаштовувати свої табори.
Делегація від нашого табору відправлена в розвідку ))
Власне, сам замок. Дуже гарна і ефектна споруда. Та, на жаль, всередині все зовсім не таке, як очікувалось від замку. Після реконструкції замку інтер'єр швидше нагадує дорогий готель, ніж щось пов'язане із середньовіччям.
Лицарські двори виходять на парадне шикування.
Почалися сшибки. Всього було 8 вершників. Четверо білорусів, двоє росіян та двоє українців.
Середньовічна артилерія.
Починається показовий масовий бій. Інсценізація штурму укріплення.
"Жертва" мародерів. Мародерство на середньовічному полі битви не було чимось принизливим чи аморальним. Хороший обладунок придбати було важче, ніж зараз героїн. Тому мертві воїни досить швидко позбувались вже непотрібної їм броні, а також одягу, взуття та решти корисних речей.
Купці, що торгують середньовічними прикрасами. Саме тут наш камрад Сашко придбав собі цяцьок мало не на сотню неавтентичною гамериканської валюти, з яких я йому пізніше зібрав просто чудесний статусний пояс.
Сюди ми теж виставили від свого клубу лицаря зі свитою.
Тут мені вдалося вибити з сідла білоруса. Та кінь, що був піді мною злякався на стільки, що більше я його вивести на сшибку так і не зміг.
Ну, а далі були меле. Ми поділились на дві групи - зачинщики та захисники. В одних на шоломах були фігурки веж, а в других - долоня. Завдання - зрубати фігурку противника.
