Наступною визначною для мене подією стала поїздка на фестиваль Львів Стародавній.
Фестиваль відбувався у Львові, у Палаці Потоцьких. Це був цікавий, тихий, камерний фестиваль. Туди ми приїхали своїм клубом та виступали в основному в піших номінаціях. Я був запрошений як кінний боєць. На фестивалі в Кам'янці я серйозно травмував ногу, і через це більше, ніж пів року не міг нормально на неї ставати і бігати. Тому у Львові я виступав лише верхи.
Їхати у Львів надумали не просто командою, а виставити на фестиваль свого лицаря зі свитою. Роль лицаря відводилася мені, оскільки я єдиний вершник. Решта товаришів грала роль свити - знаменосця, глашатая та охорони. Ім'я ми взяли історичної особи - пана Спитка із Мельштина. Це був хоробрий воїн та знатний лицар. Він керував Подільськими землями до кінця XIV століття.
Герб його був золотий півмісяць із зіркою на лазурному тлі. А коли під владу Спитка перейшли Подільські землі, то він додав до свого герба золоте сонце, що здавна було символом Подільських земель.
Але знов я затягую зі вступом, переходимо до фото. Більшість фото зроблені моєю коханою дружиною. На цей фестиваль нам вдалося поїхати разом.
Сір Ніколя та я ))
Фестиваль проходив паралельно з чемпіонатом Євро 2012. Вулиці були просто забиті фанатами, що поспішали до фан зони.
Цікавий туристичний розважальний транспорт. Щоб цей самохід їхав, всі мають крутити педалі.
Практично не виділяємося у натовпі.
Готуємося до поєдинку. Оскільки кінні середньовічні поєдинки в Україні практично не поширені, то на цьому фестивалі було лише два учасники - Олег Соломаха та я.
Розминка. Проскакуємо повз бар'єр.
Фінальний етап. У кожного на шоломі закріплена пір'їна. Перший, хто зрубає пір'їну опонента, стає переможцем.
Зав'язався бій. Завдання було просте. Заїхати за спину і зробити один точний удар в основу пір'їни. Але це було не так просто зробити.
Був дуже здивований нагородою. "Золоті" шпори. Тішився як немовля :)
Це вже наші хлопці показують свою вправність на ристалищі.
Бургундські воїни демонструють різні види шикування.
Просто краса...
Показовий бій "на публіку".
Тут я вирішив спробувати себе в поєдинку 1 на 1. Та через травму ноги мене не вистачило і на хвилину. Один необережний крок і я вже лежав на землі, навіть не встиг обмінятись з суперником кількома ударами.
Фестиваль відбувався у Львові, у Палаці Потоцьких. Це був цікавий, тихий, камерний фестиваль. Туди ми приїхали своїм клубом та виступали в основному в піших номінаціях. Я був запрошений як кінний боєць. На фестивалі в Кам'янці я серйозно травмував ногу, і через це більше, ніж пів року не міг нормально на неї ставати і бігати. Тому у Львові я виступав лише верхи.
Їхати у Львів надумали не просто командою, а виставити на фестиваль свого лицаря зі свитою. Роль лицаря відводилася мені, оскільки я єдиний вершник. Решта товаришів грала роль свити - знаменосця, глашатая та охорони. Ім'я ми взяли історичної особи - пана Спитка із Мельштина. Це був хоробрий воїн та знатний лицар. Він керував Подільськими землями до кінця XIV століття.
Герб його був золотий півмісяць із зіркою на лазурному тлі. А коли під владу Спитка перейшли Подільські землі, то він додав до свого герба золоте сонце, що здавна було символом Подільських земель.
Але знов я затягую зі вступом, переходимо до фото. Більшість фото зроблені моєю коханою дружиною. На цей фестиваль нам вдалося поїхати разом.
Сір Ніколя та я ))
Продовжуємо фотографуватись перед виходом на прогулянку центром Львова. Андрій. Наш командний лукарь та комерсант :)
Дядьки рубаються в шашки.Фестиваль проходив паралельно з чемпіонатом Євро 2012. Вулиці були просто забиті фанатами, що поспішали до фан зони.
Цікавий туристичний розважальний транспорт. Щоб цей самохід їхав, всі мають крутити педалі.
Практично не виділяємося у натовпі.
Готуємося до поєдинку. Оскільки кінні середньовічні поєдинки в Україні практично не поширені, то на цьому фестивалі було лише два учасники - Олег Соломаха та я.
Розминка. Проскакуємо повз бар'єр.
Фінальний етап. У кожного на шоломі закріплена пір'їна. Перший, хто зрубає пір'їну опонента, стає переможцем.
Зав'язався бій. Завдання було просте. Заїхати за спину і зробити один точний удар в основу пір'їни. Але це було не так просто зробити.
Був дуже здивований нагородою. "Золоті" шпори. Тішився як немовля :)
Це вже наші хлопці показують свою вправність на ристалищі.
Бургундські воїни демонструють різні види шикування.
Просто краса...
Показовий бій "на публіку".
Тут я вирішив спробувати себе в поєдинку 1 на 1. Та через травму ноги мене не вистачило і на хвилину. Один необережний крок і я вже лежав на землі, навіть не встиг обмінятись з суперником кількома ударами.